Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

твердючий

Твердючий, -а, -е. Очень твердый. Лубен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТВЕРДЮЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТВЕРДЮЧИЙ"
Барзо нар. см. барз.
Грудя́, -ді́, ж. = Груда 1. Угор.
Ґавзу́н, -на́, м. Большой горшокъ. Вх. Зн. 12.
Доткну́ти, -ся. Cм. дотикати, -ся.
Запа́ра, -ри, ж. Опара. Полт. Ум. запарка.
Позрошувати, -шую, -єш, гл. Оросить (во множествѣ).
Просмажитися, -жуся, -жишся, гл. Прожариться.
Рюмок, мка́, м. Въ выраж. удрати рюмка — заплакать, заревѣть. Чи не вдере Микола рюмка? Зміев. у.
Товаришити, -шу́, -ши́ш, гл. = товаришувати. Товаришить з безбожниками злими. К. Іов. 75.
Толкуватися, -куюся, -єшся, гл. = товкуватися. Толкуйся, як Головко в погребі. Ном. № 12960.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТВЕРДЮЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.