Боронитися, -ню́ся, -нишся, гл. Защищаться. Узявся я і буду боронитись, бо всякий день творив я Божу правду.
Вистягатися, -гаюся, -єшся, сов. в. вистягтися, -гнуся, -нешся, гл. Протягиваться, протянуться, растянуться. Гляньте на кота — як серед хати вистягся.
Ди́миниці, -ць, ж. мн. Родъ опухоли.
Доїзди́ти, -джу́, -ди́ш, сов. в. дої́хати, -ї́ду, -деш, гл. 1) Доѣзжать, доѣхать, подъѣзжать, подъѣхать. Не доїздячи верстов зо дві чи зо три до Києва, взяли вони у ліву руку. Не доїздячи Солодьків, коршма стоїть. 2) Наѣзжать, наѣхать. Ой як узяли наші чумаченьки з під байраку виходити, ой як узяли вражі здобишники частом до нас доїздити. 3) Дої́хати кінця́. Насолить. А вже я тобі доїду кінця!
Зачерви́віти, -вію, -єш, гл. Покрыться червями.
Питання, -ня, с. Вопросъ. Непевним голосом став Павло на питання росказувати. Ні.... одказала Мотря, здивувавшись такому питанню. Ум. питаннячко.
Понаносити, -шу, -сиш, гл. Нанести (во множествѣ). Понаносив стьожок, серьог, намиста доброго. Повечеряймо того, що попи покійні тобі понаносили.
Сторож, -жа, м.
1) Сторожъ. Бачили сторожа, стеріг пшеницю.
Черенки, -ків, м. мн. 1) Черенокъ (ножа). Cм. черен. Кинув на дорогу черенки зо складного ножика. 2) Шрифтъ (типографскій).
Ширший, -а, -е. Сравн. степ. отъ широкий. Широкий лист на ялині, а ще ширший на дубочку.
