Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тварь

Тварь, -рі, ж. 1) Тварь, твореніе, животное. Шия у вовка суцільна, а не так, як у прочої тварі. Драг. 5. 2) Лицо. Червона гарасівка тобі до тварі. Шейк. Ум. тварючка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТВАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТВАРЬ"
Дрохвеня́, -ня́ти, с. Драхва-дѣтенышъ. Ум. дрохвеня́тко. Аф. 394.
Зажо́вклий, -а, -е. Пожелтѣвшій. Де-не-де зазеленіє бліде зажовкле стебло. Мир. Пов. II. 85. Бліда та зажовкла, наче зав'яла квітка. Мир. Пов. II. 51.
Залі́зти Cм. залазити.
Лу́пання, -ня, с. Миганіе (хлопаніе глазами).
Понур, -ра, м. Личинка майскаго жука. Вх. Зн. 53.
Попопросити, -шу, -сиш, гл. Напроситься, просить много. Так вона мені попокланялась, попопросила мене. Грин. І. 32.
Поспішати, -ша́ю, -єш, сов. в. поспіши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Спѣшить, поспѣшить, торопиться, поторопиться. Швидче додому поспішає. Рудч. Ск. І. 137. Ой не копай, козаченьку, зілля, та поспішай до дівчини на весілля. Чуб. V. 366.
Пригрубник, -ка, м. ? Мил. М. 62. Желех. Пани чаї та шпунти п'ють, а ми в пригрубнику знай люльки плюндримо. Ном. № 10380. Cм. грубник 2.
Продівувати, -вую, -єш, гл. Прожить въ дѣвицахъ. Чи вік же їй продівувать, зносити брівоньки ні за що. Шевч. 586.
Черкавка, -ки, ж. Погремушка, трещетка. Вх. Лем. 482.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТВАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.