Глас, -су, м. 1) = голос 1. Почула його глас. Коло їх двора а ні гласу. 2) Въ церковномъ пѣніи: гласъ. Затягнув на шестий глас. Укупі б заспівали. Він усі гласи знає. 3) Звукъ.
Годинний, -а, -е. Погожій, погодный, благопріятный (о погодѣ). Годинне літо.
Двули́чний, -а, -е. 1) Двуличный. Язик такий, як двуличная китайка. 2) Двуличный, лицемѣрный. Було говорю одно, а роблю друге. За се називали мене двуличним.
Меря́вий, -а, -е. Жесткій, упрямый.
Перепробувати 2, -бую, -єш, гл. Переиспытать. За молодого віку перепробував усякої долі.
Повигноювати, -юю, -єш, гл. = повгноювати.
Поетизування, -ня, с. Опоэтизированіе.
Ростряватися, -ряюся, -єшся, гл. = розстряватися. Пуде душа козацька молодецька з білилі тілом рострявати.
Ширший, -а, -е. Сравн. степ. отъ широкий. Широкий лист на ялині, а ще ширший на дубочку.
Шкідливо нар. = шкідно 1.
