Бляхувати, -хую, -єш, гл.
1) Покрывать жестью.
2) Украшать металлическими пластинками. Вуздечки були не прості, а циганські, бляховані.
3) У Котляревскаго употреблено въ значеніи: чеканить, выковывать изъ металла. Вокруг же щита на заломах найлуччі лицарські діла були бляховані в персонах.
Зерни́на, -ни, ж. Одно зерно, зернышко. Ум. зернинка. Ні одної зернинки не осталось.
Лапатий, -а, -е. 1) Съ большими лапами.
2) О листьяхъ: лаповидный, лапчатый. А поверх неї лапатий лист кленків та дубів.
3) Большими пятнами (объ узорѣ матерій и пр.), большими хлопьями (о снѣгѣ). Візок був засланий товстим здоровим килимом з червоними лапатими квітками. Лице його було якесь руде, бо на червонуватій шкурі було поналяпуване ряботиння, таке лапате, як п'ятаки. Лапатий сніг.
Палисвіт, -та, м. = паливода.
Підструнчити Cм. підструнчувати.
Потліти, -тлію, -єш, гл. Истлѣть. Його тіло в полі почорніло та й од вітру потліло. Так би й потліли живцем в нечистоті.
Прохолодний, -а, -е. Прохладный.
Рипкати, -каю, -єш, гл. = рипатися.
Рихва, -ви, ж. Желѣзное кольцо, желѣзный обручъ, обхватывающій что либо для скрѣпленія. Ум. ри́ховка.
Слухало, -ла, м. Въ сказкѣ: слушающій.
