Бухоний, -а, -е. = пухкий 1 Хліб у їх такий гарний — бухоний. У нас не спечуть таких млинців, як у вас: у вас он якії бухониї, а в нас жилаві.
Відвідач, -ча, м. Посѣтитель. Не так вже по багато набігає одвідачів.
Гласний, -ного, м. Избранный голосованіемъ, гласный. Земський гласний.
Досипа́ння, -ня, с. Досыпаніе.
Драння́, -ня́, с. соб. Лохмотья.
Заву́злити, -лю, -лиш, гл. Завязать узломъ. Натяг вірьовку і став зав'язувати. Не вспів він удруге завузлити, як просунулась рука.
Карбувати, -бу́ю, -єш, гл.
1) Нарѣзывать, дѣлать нарѣзы.
2) Рѣзать, сѣчь. І тих двох братів порубали, тіло козацьке карбували.
3) Анатомировать. На другий день лікарь її карбував, — каже: вмерла.
4) Замѣчать, ставить въ счетъ. Дивиться господарь скалубиною, що робить жовнір з господинею; дивиться, дивит, а все карбує, на свою жіночку дрючок готує. Отсюда переносно: давать въ долгъ. Мусить гаспедська Настя (шинкарка) карбувати тобі.
Нара́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. нарадитися, -джуся, -дишся, гл. Совѣтоваться, посовѣтоваться, совѣщаться.
Посумнитися, мнюся, мни́шся, гл. Усумниться. Тільки прошу в тім не посумниться.
Спасати I, -са́ю, -єш, сов. в. спасти, -су, -сеш, гл. Спасать, спасти (о душевномъ спасеніи). Хто хоче душу свою спасти. Чорна риза не спасе, а біла в гріх не введе.
