Аби́щиця, -ці, ж. Пустяки, мелочь. Це така абищиця, що не варт і казати.
Байорка, -ки, ж. 1) Снурокъ цвѣтной. 2) Каждая изъ четырехъ обвитыхъ канителью струнъ торбана.
Вошковий, -а, -е. Ко вши относящійся. вошкове зілля. Раст. Ononis hircina.
Діво́цький, -а, -е = Дівочий. Жаль мені русої коси і дівоцької краси.
Кацапський, -а, -е. Великорусскій.
Межинаро́дний, -а, -е. и -ній, -я, -є. Международный.
Моги́ла, -ли, ж. 1) Могильная насыпь надъ похороненнымъ. Ой викопай, мати, глибокую яму, та поховай, мати, сю славную пару... Та й висип же, мати, високу могилу, та й посади, мати, червону калину, щоб сказали люде: на всю й Україну. Ой робіте труну та широкую, викопайте яму та глибокую, висипте могилу та високую. Ой по тих могилах угору високих, по тих гробовищах, у землю глибоких, лежить мого роду без ліку. 2) Курганъ. У полі могила з вітром говорила. роблені могили. Курганы, насыпанные для сокрытія чего-либо. Згадав про роблені могили, которі близько слободи... Як Україну воювали татари, різали людей, всі бугаївці там ховали жінок, худобу і дітей. 3) У гуцуловъ-древорубовъ: обрубленныя верхушки и вѣтви деревьевъ, сложенныя въ кучу. 4) При отливкѣ предметовъ: двѣ половины глиняной формы, сложенныя вмѣстѣ одна надъ другою. Ум. могилка, моги́лонька, моги́лочка. мн. могилки. Кладбище. Прийшов Кирик на могилки, ямку зачинає.
Пополошитися, -шимося, -шитеся, гл. Испугаться, встревожиться (о многихъ).
Рудобривий, -а, -е. Рыжебровый. Чужа пані рудобрива.
Сарака, -ки, об. Бѣдняга, несчастный. Та кувала зазулиця на зеленій руті, та займили на Сімбірки сараки рекрути.
