Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тямити

Тямити, -млю, -миш, гл. 1) Смыслить, понимать. Вчилася, та й не тямить. МВ. (О. 1862. III. 37). Коли не періг, то й не пирожися; коли не тямиш, то й не берися. Ном. № 9572. 2) Помнить. Тямитиме до нових віників. Ном. № 3645.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЯМИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЯМИТИ"
Байорок, -рка, м. 1) Золотая проволочная нить. Желех. 2) = байорка 2. Желех.
Видовжити Cм. видовжувати.
Волочба, -би, ж. Боронованіе. Ананьев. у.
Доду́мувати, -мую, -єш, сов. в. доду́мати, -маю, -єш, гл. 1) Окончить думать. Ще й не додумала Христя своїх думок. Мир. Пов. І. 158
Завоня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Завонять. Не воруши, бо завоняє. Ном. № 3289.
Кейло, -ла, с. = кійло. Одна гора траву родить, а другая кейло. Гол.
Лиході́йка, -ки, ж. Злодѣйка. Желех.
Мизеря́ка, -ки, ж. Мелкія вещи? Хламъ? Бере сакви, висипає з них мизеряку, знаходить гроші в торбинці. О. 1861. XI. Кух. 39.
Отаманувати, -ну́ю, -єш, гл. Быть атаманомъ. Мій дід десять год отаманував у Січі. Над сільським людом з його волі отаманує. К. (О. 1862. III. 24)
Причепенда, -ди, об. = причепа. Чого ти в'яжешся, причепендо? О. 1861. XI. Кух. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТЯМИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.