Бали, -лів, м. мн. Разговоры, розсказни. Тільки і балів на селі, що про мене безщасну. Росклався з своїми балами — і до вечора тебе не переслухаєш. Всі ж не з балами стояли, всі були по ділу тут. це вже бали! Дудки! Це вже бали, щоб я йому дала. Ні, це вже бали!
Голос, -су, м. 1) Голосъ. Козацьким голосом гукає. Почула Леся Кирила Тура голос. на такий голос. Такимъ голосомъ. Питає його на такий саме голос, як у дочки. У голос. Громко. Ой прийшли до Дунаю та у голос гукнули. Плаче-плаче, а далі й заридає у голос. Іван у голос тужить. у голос ударились. Заплакали громко. Иногда въ томъ же значеніи совсѣмъ безъ глагола. Батько і мати бачуть лихо, та в голос. Справді робиться страшно. Деякі вже й у голос. не своїм голосом. Громко, испуганно, неестественно. Кричить не своїм голосом. у свиний голос. Несвоевременно; чаще всего: очень поздно. подати голос. Отозваться. Марина перша було подає голос. в один голос. Одинаково. Чи можна ж, щоб стільки людей брехало та все в один голос? на голос. Громко. Брат читає коло стола на голос. Ум. голосок, голосочок, голосонько. Кого я люблю — по голосоньку пізнаю.
Гутю́! То же, и тю, крикъ на волка. Не раз, не два псами цьвали, гутю, гутю викликали.
Ли́нва, -ви, ж. Толстый канатъ. Порон на линві ходе, а у вас кажуть на мотузі. Ум. линовка. Шибениця старенькая, линовки новенькі.
Пинявий, -а, -е. Кропотливый, медленный. Пір'я дерти — пинява робота.
Присиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. приси́лити, -лю, -лиш, гл. Привязывать, привязать. Взяв він Марієньку за білу рученьку, присилив до сосни, до сосни плечима. Я присилив кониченька до дубонька зеленого.
Розумувати, -му́ю, -єш, гл. Разсуждать.
Спаль, -лі, ж. Мѣсто, гдѣ выжженъ лѣсъ.
Спогадати, -да́ю, -єш, гл.
1) Вспомнить, припомнить. Ой хоць мене родиночка з милим розлучила, спогадай же собі, милий, як я тя любила. Спогадай, чим був ти спершу.
2) Вообразить, представить себѣ. Як я тебе кохаю, — не спогадаю.
Униз нар. Внизъ. Спускайся з гори тихіше вниз.
