Алилу́йко, -ка, м. Насмѣшливое прозваніе духовнаго лица.
Виконавець, -вця, м. Исполнитель.
Гетьманець, -нця, м. Житель гетьманщини.
Двана́дцятий, -а, -е. Двѣнадцатый. Було вас (беших) одинадцять, а бех дванадцятий.
Дорні́нка, -ки, ж. Топоръ на длинномь топорищѣ для срубыванія деревьевъ, названный по мѣсту (Дорна-Ватра) изъ. котораго такіе топоры доставляются.
Кілька, кільки и кілько, нар. 1) Сколько. Кілько смаку, тілько й гріху. Хоч кільки молися, з біди не вимолишся. 2) Нѣсколько. Од вулиці поодрізнювались кілька пар хлопців та дівчат. Я кільком казав — коли не хотять. То хустку купила, то сорочок справила кільки. Сила одного чоловіка або кількох людей.
Котитися, -чу́ся, -тишся, гл.
1) Катиться. І по сей бік гора, і по той бік гора, а між тими крутими горами котилась зоря. Піт з його котиться.
2) Раждать (о кошкѣ, овцѣ и зайцѣ). Кішка, то вже звір і навіть не несеться, а котиться.
3) Клубиться (о дымѣ, туманѣ). Туман яром котиться, дівці гулять хочеться.
Напро́чуд нар. На удивленіе. Сон дивен, барзо дивен напрочуд.
Повтоптувати, -тую, -єш, гл.
1) Утоптать (во множествѣ). Бач, які стежки повтоптували, через город ходячи.
2) Втоптать (во множествѣ).
Сапуха, -хи, ж. Сажа.
