Ба́читися, -чуся, -чишся, гл. Видѣться, встрѣчаться. Бо вже ж мені та з милим не бачитися. Бачиться, сокр. бачця. Кажется, кажись, какъ видно. От мерщій і одвернуться одно од другого і, бачиться, й не дивляться. Ой, бачиться, не журуся, в тугу не вдаюся, а як вийду за ворота, — од вітру валюся. Світ, бачця, широкий, та нема де прихилитись в світі одиноким.
Дострига́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. достри́гтися, -жу́ся, -же́шся, гл. Достригаться, достричься.
Дуж, -жа, -же 1) = дужий.
2) чим-дуж. На сколько силъ хватить. Другий раз як прісне, то чим-дуж тікай у вівтар.
Закоро́стявіти, -вію, -єш, гл. Заболѣть коростой.
Мостове́, -вого, с. Сборъ за проѣздъ по мосту.
Одівання, -ня, с. = одягання. Ум. одіва́ннячко.
Півтора числ. Полтора. Як ми любилися півтора року. Надувся, як півтора нещастя. Що не скаже, то все півтора людського, — все глупость.
Понапікувати, -кую, -єш, гл. = понапікати. Я понапікував, понаварював, а вони прийшли, повиїдали.
Употемку нар. Въ закрытомъ отъ свѣта мѣстѣ. Навіщо ти поставив його употемку, постав на вікні, то й ростиме (о цвѣткѣ).
Харьківка, -ки, ж. Родъ шапки: смушковый околышъ, плисовый или бархатный верхъ.
