Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оскард

Оскард, -ду, м. и оскарда, -ди, ж. Мотыка; кирка, которой насѣкаютъ жернова. Мик. 481.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 67.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСКАРД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСКАРД"
А́рчик, -ка, м. Сѣдло. Морд.
Вірган, -ну, м. = вігран. Над Єленою віргани грают. Kolb. I. 96.
Ду́бчик, -ка, м. 1) Ум. отъ дуб. Ночувала нічку під дубчиком з тобою, козаче, голубчиком. Мил. 91. 2) Ум. отъ дубець. Ум. ду́бчичок.
Захи́стя, -тя, с. = захист 1. Захистя инше ти знайшов. Щог. Сл. 105.
Коліш, -ша, м. Колесо на валу (надъ колодеземъ)? Колішем тягнуть воду. Вх. Зн. 27.
Отік, отоку, м. Гной (изъ нарыва). Вх. Лем. 445.
Перецарювати, -рюю, -єш, гл. Окончить царствовать, господствовать.
Полеглий, -а, -е. 1) Полегшій. 2) Слежавшійся.
Привиклий, -а, -е. Привыкшій.
Чотирнадцятка, -ки, ж. Полотно въ 14 пасмъ. Сим. 133.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСКАРД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.