Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

осікати

Осікати, -ка́ю, -єш, сов. в. осікти́, -чу, -че́ш, гл. Осѣчь, обрубить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 67.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСІКАТИ"
Аде́с, -су, м. Одесса (городъ). Ном. № 749.
Беґарник, -ка, беґарош, -ша, м. Бродяга. Желех.
Випаскудити, -джу, -диш, гл. Изгадить, загадить.
Де́рес, -су, м. Раст. Горець, Polygonum.
Дерти́чний, -а, -е. 1) Изъ драницы. 2) Дощаной.
Зоставити Cм. зоставляти.
Підпалювати, -люю, -єш, сов. в. підпалити, -лю́, -лиш, гл. Поджигать, поджечь; растапливать, растопить. Добре вогонь горить, як є чим підпалити. Ном. Підпалили сосну від споду до верху. Чуб. V. 394. Підпалив у печі, гріє окропи. Рудч. Ск. І. 137.
Притуляти, -ля́ю, -єш, сов. в. притули́ти, -лю, -лиш, гл. 1) Приставлять, приставить. Одрізана скиба од хліба, — вже її не притулиш. Ном. № 8890. 2) Давать пріютъ, пріютить. Одна дитина тільки з шістьох зосталася, — і того нігде притулити і прогодувати. Г. Барв. 265. 2) Ставить, поставить, помѣщать, помѣстить; пристраивать, пристроить. Я не знаю, де оцю макітру притулити. 4) Прижимать, прижать. Кобза первий кинувся до неї г, притуливши до грудей, чуло промовив... Стор. МПр. 58. 5) Прилагать, приложить, примѣнить къ кому. Притулили до його сю вигадку, а воно зовсім до його й не пасує.
Турнаш, -ша, м. Большая льдина. Вх. Зн. 72.
Чаховина, -ни, ж. = чашовина. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.