Безодра́дісний, -а, -е. Безотрадный. Христя мовчала, слухаючи безодрадісне материне зітхання.
Врем'Я, -м'я, с. см. урем'я.
За́здрісно нар. 1) Завистливо. 2) Завидно. Щасливі, думаю, люде на світі!.. І стане мені якось і заздрісно, і жаль мет бере.
Півзолотий, -то́го, м. Половина пятіалтыннаго, 7 1/2 коп. Не стає мені десять грошей до півзолотого.
Повимінювати, -нюю, -єш, гл. Вымѣнять (во множ). Я все те повимінювала: то за пшоно труджене, то відпряду.
Повіз 2 нар. = повз. Іду повіз його та й думаю: чи займе ж він мене?
Пожалувати, -лую, -єш, гл.
1) Приласкать, привѣтливо обойтись. Побить, то й аби хто знайдеться, от инше діло пожалувать. Вона ж мене пожалує, як свою дитину. Пожалуй же, Марусенько, молодицю, вклонися, і пошануй.
2) Пожалѣть. Мале пожалуєш, велике втеряєш. Нічого не пожалую, усе віддам, що в мене є. Як припало до лишенька, — купи, мамо, женишенька! Не пожалуй копи грошей, щоб чорнявий та хороший.
Смалій, -лія, м. Человѣкъ жгущій, опаливающій что-либо; въ частности: рѣжущій и опаливающій свиней.
Спредвіку, спредковіку, спредкувіку, нар. Искони. Вербич по-всяк-раз холодний бува, так бо воно спредвіку ведеться. Спредковіку були там башти.
Цвіль, -лі, ж. Плѣсень. Бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла.
