Брань, -ні, ж. Извѣстно только изъ анекдота о лѣнивой женщинѣ. «Шо ти, жінко, робиш, шо роботи твоєї не видно?» — Та шо роблю? я — каже, — чоловіче, брань беру. — А він то й дума: «шо ж то таке: брань беру?» Поліз на горище, сидить, дожидає, поки вона буде брань брати. Вона встала, напрягла ороху, прослала ряднину, насипала туди ороху; взяла, лягла черевом на землю і бере ротом орох той, їсть....
Ворожити, -жу, -жиш, гл.
1) Гадать; колдовать. Хто ворожить, той душею наложить.
2) — коло чого. Возиться съ чѣмъ, что-то дѣлать съ чѣмъ. Ночліжники бачили, що такі то коло тих коней ворожили і щось нишком балакали.
Готі́в, гото́в, -ва, -во. и гото́вий, -а, -е. 1) Готовый, приготовленный. До готового хліба знайдеться губа. У Бога все готово. 2) Гото́ві гро́ші. Наличныя деньги. Купив за готові гроші., Ум. Готове́нький.
Латвий, -а, -е. Легкій, нетрудный.
Ошешелитися, -люся, -лишся, гл. Оборваться и упасть съ высоты.
Півп'ята, числ. Четыре съ половиною.
Плодити, -джу, -диш, гл. Плодить, рождать. Бодай, же ти, бистра річенько, рибки не плодила.
Розікласти, -ся. Cм. роскладати, -ся.
Свинячий, я, є 1) Свиной, свинскій. Свиняче лігво. Тут їли.... свинячу голову до хріну. Свиняча їда. 2) — дощ. Дождь сквозь солнце.
Сердзевий, -а, -е. = червоний.
