Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оскомити

Оскомити, -млю, -миш, гл. Набивать оскомину. Зелені кислиці їсти, то тільки зуби оскомити.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 68.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСКОМИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСКОМИТИ"
Бур'Ян, -ну, м. Сорная трава. Чуб. V. 670. Лежав у бур'яні бровко муругий. Котл. Ен. ІІІ. 38. Дунай засихав, зіллям заростав, зіллям-бур'яном, усяким квітом. Н. п. Ум. бур'янець, бур'янчик. Чуб. V. 1034. Ув. бур'янюка.
Дощи́стий, -а, -е. = дощуватий.
Невдячний, -а, -е. Неблагодарный. Ой невдячна ж, чи то ж мило, щоб ся серце так смутило. Чуб. V. 302.
Пахтіти, -хчу, -тиш, гл. Пахнуть. А мишенятко під вербою почуло, що м'ясце пахтить. Гліб.
Пічкання, -ня, с. Возня съ обмазкой глиной или побѣлкой зданія. Де пічкання багато, — глину там місить. Сим. 200.
Позганяти, -ня́ю, -єш, гл. Согнать (многихъ). Позганяй граків. Драг. 413.  
Струмінь, -меню, м. Потокъ, ручей. Щог. Сл. 6. Мир. ХРВ. 31. Де ті й сльози беруться! так і ллються струменем. МВ. І. 101.
Тмяний, -а, -е. 1) Затемненный, матовый. Желех. 2) Печальный, скучный.
Хлятьба, -би, ж. Мокро́та. Оце знов кров'яна хлятьба повалила і душить мене, не дає одкашлятись.
Цідитися, -джуся, -дишся, гл. Струиться, течь. Тільки й чути, що через греблю на лотоках водиця цідиться. Кв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСКОМИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.