Жу́жмом нар. Скомкавши. Так жужмом і поклав одежу, не хоче гаразд згорнути. Черк. у. Переносно: безпорядочно. Ну бігать, гомоніть, гайнувати, аж усе піде жужмом. МВ. ІІ. 10.

Каблучка, -ки, ж. Ум. отъ каблука. 1) Кольцо вообще какое-бы то ни было — металлическое или изъ иного матеріала. 2) Кольцо, перстень. Подарував золоту каблучку. Грин. III. 69. Од'їзжаючи приказував Онилці, надіваючи на палець каблучку. Г. Барв. 204. Не гарбузом тут пахне, коли сама дала війтенкові каблучки. К. ЧР. 297, 298. 3) Сплетенное изъ дерева кольцо, которымъ прикрѣпляются ворота къ столбу въ глухомъ концѣ, а также то, которымъ запираются ворота на другомъ концѣ путемъ набрасыванія каблучки на столбъ и на ворота. Чуб. VII. 392. Коли ходиш у ворота, — накидай каблучку. Мил. 81. 4) Сплетенное изъ дерева или изъ сыромятной кожи, иногда желѣзное кольцо, которымъ ярмо прикрѣпляется къ дышлу. Чуб. VII. 405, 406. Мнж. 121. Чудч. Чп. 250. 5) Такое же кольцо, охватывающее средину війя въ томъ мѣстѣ, гдѣ війя раскалывается на двѣ части. Рудч. Чп. 250. 6) Въ повозкѣ: кольцо, связывающее підтоки съ підгерстю. Рудч. Чп. 249.

Маши́на, -ни, ж. Машина. Директорі заводів мали право од себе ставити до машин робітників. Левиц. І. Є на морі така машина, що сама меж, сама місить, сама пече. Рудч. Ск. І. 136. Ум. машинка.

Пасмистий, -а, -е. = пасемистий. Борз. у.

Пекельний, -а, -е. 1) Адскій. Котл. Ен. II. 32. Огонь пекельний. Єв. Мт. V. 22. Гориш тим пекельним вогнем. Стор. МПр. 14. 2) Мучительный, крайне тяжелый. Росказав Іван Остапові, яке то пекельне його й людське життя на білому світі. Грин. І. 288.

Промалярувати, -ру́ю, -єш, гл. Пробыть живописцемъ или маляромъ извѣстное время.

Пропихатися, -хаюся, -єшся, сов. в. пропхатися, -пхаюся, -єшся, гл. Протискиваться, протиснуться, протолкаться. Стала між народом пропихатись. Кв.

Розжакувати, -ку́ю, -єш, гл. Расхватать, разграбить.

Самосуд, -ду, м. Самосудъ. К. ЦН. 184. Народнього самосуду герої. К. ЦН. 196. Крівавий самосуд. К. Дз. 55.

Тверезити, -жу́, -зи́ш, гл. Отрезвлять.