Бульбулькати, -каю, -єш, гл. = булькати.
Бурмистренко, -ка, м. Сынъ бургомистра.
Виточувати, -чую, -єш, сов. в. виточити, -чу, -чиш, гл.
1) Выцѣживать, выцѣдить, проливать, пролить. Ми сами потонемо в тій крови, що з їх виточим. Якими ж я гіркими заплакала! Скільки ж я їх виточили!
2) Выгрызать, выгрызть (о мышахъ, червяхъ). Миші виточили дірки в хлібі.
3) Точить, выточить (на токарномъ станкѣ).
5) Выкатить (изъ сарая). Я виточу висага і в нього запряжу.
6) — брехню. Врать, соврать.
Кобилячий, -а, -е. Кобылій. Вештаюсь, як кобиляча голова. Кобиляча голова дурніша за курячу.
Лепети́ця, -ці, ж. Болтунья.
Ма́цу́р, -ра, м. Котъ.
Онаджити, -джу, -джиш, гл. = оначити.
Скарбець, -бця, м. Зарытая въ землю посуда (горшокъ, кувшинъ, котелокъ съ деньгами). Вміраючи казав у пущі викопати під дубом два скарбці з грошима.
Троскатися, -каюся, -єшся, гл. Заботиться, печься, безпокоиться.
Чинч, -чу и пр = чинш и пр. Давала чинчу до двора ковбас десятків з три латину.
