Ами́нь и амі́нь, нар. 1) Аминь. 2) Употребляется какъ существительное м. р. въ значеніи: конецъ, смерть. Амінь тобі буде. Мовчи, а то тут тобі й амінь!
Волосінь, -ні, ж.
1) Конскій волосъ.
2) Леса изъ конскаго волоса.
3) Болѣе длинныя нити овечьей шерсти, изъ которыхъ получаются сравнительно тонкія нити. В мене плахта з волосіні.
З'язувати, -вую, -єш, сов. в. з'язати, -з'яжу, -жеш, гл. = зв'язувати, зв'язати. З'язала снопів зо два та й кинула. З'язувати б уже це, та нема мотузків.
Мале́ньство, -ва, с. 1) Малолѣтство. з мале́ньства. Съ малолѣтства. 3 маленьства він слабів. 2) Малютка, крошка.
Мокли́ця, -ці, ж. Раздавленное вшиное яичко.
Нейминуй нар. Непремѣнно. Це нейминуй до мене.
Олтарь, -ря, м. = вівтарь. Піп живе з олтаря, а писарь з каламаря.
Посплітати, -та́ю, -єш, гл. Сплесть вмѣстѣ. Під високими дубами притулилась тонка ліщина, посплітавши свої верхи.
Ріт, рота, м.
1) Ротъ. Суха.... ложка ріт дере.
2) Въ сосудѣ: отверстіе, въ которое вливается и выливается жидкость. Ум. рото́чок.
Утоплий, -а, -е. Утонувшій.
