Відом, -ма, м. Извѣстіе, знаніе, свѣдѣніе. без мого відома. Безъ моего вѣдома. відома мати. Знать. відома одібрати. Узнать; до свѣдѣнія дойти. нема відома. Неизвѣстно. А нема відома, як у тому замку, що в ньому?
Запи́нка, -ки, ж. Запинка, остановка.
Мовча́нка, -ки, ж. Молчаніе, молчанка. Мовчанка не пушить, головки не сушить. Хоч що вона його питає, він буцім то не дочуває. Мовчанка їй надопекла.
Підняття, -тя́, с. Поднятіе; возвышеніе.
Поласуватися, -суюся, -єшся, гл. Польститься. Поласується на баранця да й зловить його.
Своєумець, -мця, м. Все по своему дѣлающій.
Скубти, -бу, (-блю), -беш, гл. Дергать (шерсть), щипать, ощипывать, драть (за волосы). Кудельки не скубла. Скублю (скубу) не пера, їм не мясо. Чужий лоб скубти, треба й свого наставити. На припоні коні отаву скубуть.
Спогріти, -грію, -єш, гл. О желѣзѣ: сварить, спаять. Спогріти треба ковалю єдну штабу до другої.
Хапун, -на, м. 1) Хватающій. 2) Взяточникъ. Хапун такий, що й з рідного батька злупить. 3) Чортъ. Там тебе хапун ухопить. А щоб тебе хапун ухопив. 4) Въ загадкѣ: ротъ.
Цуценя, -няти, с. Щенокъ. У двері гавкнуло цуценя. Ум. цуценятко, цуценя́точко.