Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опороти

Опороти, -рю, -риш, гл. 1) Распороть. Ішов коло тину, зачепився об тин і опоров свитину. 2) Ударить сильно. Чоловік як опоре його кийком. Грин. І. 42.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОРОТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОРОТИ"
Забо́вкати, -каю, -єш, гл. Начать звонить.
Завгли́б и завгли́бки нар. = завглибшки. Кінь як стрибне, — так усіма чотирма ногами по копцю й вибив, у коліно завглибки. Драг. 253.
Заска́лка, -ки, ж. Заноза.
Обтрушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. обтруситися, -шуся, -сишся, гл. Отряхиваться, отряхнуться. Та й піймав кицю за ухо та й витяг на сухо (з води): оттут, кицю, обсушись, оттут, кицю, обтрусись. ХС. II. 192.
Перекочувати, -чую, -єш, сов. в. перекотити, -кочу, -тиш, гл. Перекатывать, перекатить. Перекотим бочку. Чуб. II. 208.
Позаплутувати, -тую, -єш, гл. Запутать (во множествѣ).
Порозв'язуватися, -зуємося, -єтеся, гл. То-же, что и розв'язатися, но о многихъ.
Причащатися, -щаюся, -єшся, гл. Причащаться.
Прогончарувати, -ру́ю, -єш, гл. Заниматься горшечнымъ ремесломъ извѣстное время.
Речнистий, -а, -е. Говорливый, рѣчистый. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПОРОТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.