Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опростати

Опростати, -таю, -єш, гл. Освободить, избавить. Опростав мене батько від панської ласки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 60.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПРОСТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПРОСТАТИ"
Білоголовник, -ка, м. Раст. Archillea millefolium L. ЗЮЗО. I. 109.
Вільга, -ги, ж. 1) Мокрота, влага. 2) пт. иволга. Ум. вільженька.
Злюбити, -блю́, -биш, гл. 1) Полюбить. Його козаки злюбили. ЗОЮР. І. 216. Бодай тебе мій миленький инша не злюбила. Мет. 64. Голубонька вбив, голубку злюбив. Лавр. 81. 2) він злюбив, вона злюбила. Ему, ей понравилось. Дали Христу ім'я Петро, — Божа Мати не злюбила. Гол. IV. 549. Не злюбив собі місця. Ном. № 10248.
Красючка, -ки, ж. 1) Красавица. 2) = красулька. Канев. у.
Наза́вжди нар. Навсегда. Ном. № 13421.
Нащо нар. Зачѣмъ, для чего, почему. Нащо мені чорні брови, нащо карі очі, нащо літа молодії, веселі дівочі? Шевч. 40. Нащо в Бога й день, як у козака місяць. Ном. № 781.
Охвота, -ти, ж. Родъ женскаго верхняго платья. Були в свитках, були в охвотах, були в дульєтах і в капотах. Котл. Ен. III. 51. 2) Удовольствіе. Роби до поту, а їж ув охвоту. Ном. № 12124.
Погребти Cм. погрібати.
Поперемежовувати, -вую, -єш, гл. Перемежевать (во множествѣ).
Ржавіти, -вію, -єш, гл. Ржавѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПРОСТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.