Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опустіти

Опустіти, -тію, -єш, гл. Опустѣть. В тому селі холера була така страшна, що після неї село зовсім опустіло. Васильк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПУСТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПУСТІТИ"
Бренчка, -ки, ж. Раст. Rhinantus crista galli. Вх. Уг. 228.
Жоре́нця, -ців, с. мн. ум. отъ жорна.
Задо́сить нар. Совершенно достаточно, больше чѣмъ достаточно. Торік було садовини задосить. Н. Вол. у.
Заха́яти, -ха́ю, -єш, гл. = занехаяти.  
Левусь, -ся, м. Ум. и ласкат. отъ лев.
Нашвидку нар. Наскоро; на короткое время. Я оце прибіг нашвидку у Полтаву.
Осінній, -я, -є. Осенній. Прийде ніч осінняя, ні з ким говорити. Чуб. V. 872.
Розбубнявіти, -вію, -єш, гл. Разбухнуть.
Тиховіддя, -дя, с. = тиховід. Міусск. окр.
Ублюватися, -блююся, -єшся, гл. Облеваться, испачкаться блевотиной. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПУСТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.