Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оповіщати

Оповіщати, -ща́ю, -єш, сов. в. оповісти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Объявлять, объявить, извѣщать, извѣстить, разсказывать, разсказать. Грин. III. 274. Оповіщає ціну за роботу. Левиц. І. 106. Ісус Христос своє слово оповістив усім людям.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОВІЩАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОВІЩАТИ"
Вертьог, -гу, м. Ухабъ; яма въ пескѣ, выбитая вѣтромъ. Мнж. 177.
Видмухнути, -ну, -неш, гл. 1) Выдуть. Аф. 327. 2) Быстро выбѣжать, вылетѣть. 3) Выпивать, выпить сразу. Аф. 327.
Затини́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Обгородить плетнемъ. Вх. Зн. 20.
Незгірш, незгірше, нар. 1) Не хуже. Взнала й я незгірш старенької моєї, почім на світі ківш лиха. Г. Барв. 372. 2) Не особенно худо, сносно. В сього хазяїна було мені незгірш. Г. Барв. 243.
Обвернути, -ся. Cм. обвертати, -ся.
Ольмик, -ка, м. Раст. Dianthus deltoides. Лв. 98. Cм. линок.
Побубнявіти, -віємо, -єте, гл. Поразбухать (во множествѣ). У мокрому горох полежав, та як побубнявів. Харьк.
Попригадувати, -дую, -єш, гл. Вспомнить (во множествѣ).
Тройноголов'як, -ка, м. Раст. Dipsacus strigosus Willd. Шейк. Анн. 127.
Утішний, -а, -е. Веселый, пріятный. Що то за втішні та швидкі тії харьківські молодиці. Стор. Такий утішний, гей би мене на сто коней посадив був. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПОВІЩАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.