Відговорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. відговоритися, -рюся, -ришся, гл. Отговариваться, отговориться, отвѣчать, отвѣтить. Була слава, була слава, стали й поговори.... я за славу сама стану, та й одговорюся.
Додба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Дополнить. Ніхто його не додбає, а ні розруйнує.
Ембле́ма, -ми, ж. Эмблема. Коли б уже мені заманулось такої емблеми, то змалював би я собі двоглавого, або хоть укоронованого орла.
Звик, -ку, м. Привычка, обыкновеніе.
Їжачич, -ча, м. Ежъ-самецъ. Чи воно їжачич, чи їжачиха?
Клубатий, -а, -е. Съ широкими бедрами. Клубата коняка.
Лі́чений, -а, -е. 1) Считанный. Вовк і лічене хапає. 2) Лѣченый. На ліченому коні не наїздишся.
Сапет, -та, м.
1) Большая плетеная корзина въ видѣ надставки на повозку — для возки огородныхъ овощей, угля и пр.
2) Плетеная изъ лозы ручная корзина.
Сиротовина, -ни, об. = сиротина. Одно другого на хліб, на сіль закликає; а я стою, пребідная сиротовина, — ніхто мене не привітає.
Цілцем нар. = цілком. А я тоті бурішечки цілцем поковтаю.
