Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ополи

Ополи нар. = обаполи. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОЛИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОЛИ"
Вичищати, -щаю, -єш, сов. в. вичистити, -щу, -стиш, гл. Чистить, вычистить. От криничка і каже: «Вичисти мене, дівонько, то колись води нап'єшся». Рудч. Ск. II. 64.
Вохко нар. Сыро, влажно.
Заси́лок, -лку, м. Помощь, подкрѣпленіе, поддержка. Желех.
Кець-кець! меж. Зовъ свиней. Радом. у.
Кльомзати, -заю, -єш, гл. = цюкати. Лубен. у.
Пльондр, -ра, м. 1) Этажъ. Св. Л. 218. Вікна в сьому домі на спідньому пльондрі Бог-зна колишні. Св. Л. 217. 2) мн. Поперечныя балки (въ хатѣ). Вх. Зн. 50.
Полониночка, -ки, ж. Ум. отъ полонина,
Протаскати, -ка́ю, -єш, гл. Протащить.
Футрина, -ни, ж. 1) = футро. Желех. 2) = футринє. Желех.
Хвинтити, -чу, -ти́ш, гл. Важничать. Дивись ти, як хвинтить зачав! неначе й справді пишна птиця. Гліб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПОЛИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.