Боковина, -ни, ж.
1) Одна сторона предмета.
2) Полевая доска у плуга. Ум. боковинка.
Дим, -му, м. Дымъ. Стид не бим, очей не виїсть. Хто вітру служить, тому димом платять. Намітка як дим тоненька. По за лугами дими стовпами. Ой то не дими, то з коней пара. Ди́мом пішло́ , — взяло́ся. Сгорѣло. Взялись димом гостроверхі шляхецькі будинки, виглядають із за печищ білії хатинки. Ум. Димо́к, димо́чок. Вітер повіває, димок пошибає, а між тим димочком ластівка літає.
Добала́кати, -каю, -єш, гл. Договорить. Чи ти вже своє добалакав?
Перевідувати, -дую, -єш, сов. в. перевідати, -даю, -єш, гл.
1) Навѣщать, навѣстить. Вона в мене й не снідала, тільки ж мене й перевідала.
2) Узнавать, узнать. Іди, Юрию, перевідай, запитай си, чого вони (корови) так ричут.
Попереточувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и переточити, но во множествѣ.
Снівниця, -ці, ж. = оснівниця. Пряжу оснують на снівницю.
Угород, -да, м. = горо́д. На вгороді вишня, за городом дві.
Улегчати, -чаю, -єш, сов. в. улегчити, -чу, -чиш, гл. Облегчать, облегчить.
Усміх, -ху, м. Улыбка. Де той погляд молодецький, де той всміх веселий. Чоловік усміхається.... Чого це в тебе такий дивний усміх?
Цяцькувати, -кую, -єш, гл. Украшать.
