Вививати, -ва́ю, -єш, сов. в. вивинути, -ну, -неш, гл.
1) Вынимать, вынуть что-либо, развернувъ то, во что предметъ былъ завернуть. З платка вивинув. Вивини рубочок з паперу, з біленького шовку.
2) сов. в. Вывихнуть. Хто кого мине, най ногу вивине.
Відрада, -ди, ж.
1) Отрада, утѣшеніе. Та не дав мені порадоньки, серцю одрадоньки. — Яку ж тобі, моя мила, одраду давати? Ой коли б ти, мати, знала, що то за досада, то б ти мене оженила, щоб була відрада.
2) Отсовѣтываніе. Ум. відрадонька. Нема мені відрадоньки від мого нелюба. Cм. відрадість.
Дича́віти, -вію, -єш, дича́ти, -ча́ю, -єш, гл. Дичать.
Дриґну́ти. Cм. Дри́ґати.
Жа́ба, -би, ж. 1) Лягушка; жаба. І жаба риба, бо в воді сидить. Пнеться, як жаба на купу. жа́ба ци́цьки дасть (кому). Утонетъ, вообще — умретъ (кто). Ум. жа́бка, жа́бонька, жа́бочка. Ув. жа́бище.
Кислоокий, -а, -е. Съ гноящимися глазами. Був тонкий, сухий, високий і гунявий й кислоокий.
Крамчати, -чу́, -чи́ш, гл. = крамкати.
Мірошникі́вна, -ни, ж. Дочь мельника.
Потрата, -ти, ж. Утрата, издержка. Лучиться, що чоловік зовсім дурни, а жінка вередлива та вигадлива. Тоді вже округ горе та потрата.
Проволочитися, -чу́ся, -чишся, гл.
1) = проволоктися.
2) Пробродить. Цілий день проволочився, ходячи то сюди, то туди.
