Витирач, -ча, м. Въ верхнемъ мельничномъ жерновѣ: находящаяся въ отверстіи палочка, счищающая приставшую къ стѣнкамъ отверстія муку.
Городя́нський, -а, -е. Принадлежащій или свойственный горожанамъ. Городянські діти. Од ледачого товариства городянського не псувалась. Городянські звичаї.
Дне́шній, -я, -є. Сегодняшній.
Зелене́нько
Нада́ний, -а, -е. Способный къ чему, годный для чего.
Нижній, -я, -є. Нижній. Не випрохав нижнього, не випросиш вищого.
Свистіти, -щу, -стиш и -щеш, гл. Свистать, свистѣть. Лях як їсти хоче, то свище. В очах мигтить, а в голові свистить. Що в первому садочку соловейки свищуть. Вітер виє звірюкою, свистить попід стріхами.
Тоня, -ні, ж.
1) Тоня, мѣсто гдѣ ловятъ рыбу.
2) Мѣсто, гдѣ тонутъ, небезопасное мѣсто.
Чертиця, -ці, ж. Дерево съ ободранной вокругъ корой.
Чик I, -ка, м. пт. Lanius, сорокопутъ.
