Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оженіння

Оженіння, -ня, с. Женитьба. Ти вже аж обрид мені з своїм оженінням. Ум. оженіннячко. Єсть у вас синки на оженіннячку, єсть у вась дочки на даваннячку. Чуб. III. 468.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 44.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЖЕНІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЖЕНІННЯ"
Гаятися, -юся, -єшся, гл. Медлить, мѣшкать. Рудч. Чп. 246. Ой на, сину, коника — не гайся, щоб ти 'д того війська не зостався. Лис.
Змерлий, -а, -е. Умершій.
Круглянча, -чати, с. Маленькій круглый горшокъ. Вх. Зн. 30.
Лису́на, -ни, ж. Корова съ бѣлымъ пятномъ на лбу. Желех.
Обзирати, -ра́ю, -єш, гл. Осматривать. Вони обзирають її з усіх боків. Федьк.
Перепал, -лу, м. 1) Пережженый кирпичъ. 2) ? Ізойди собі, (хворобо), од раба божого на чорнії луга, на перепали, де буйний вітер свистав. (Заклинаніе). КС. 1883. VII. 587.
Поверх 2, -ху, м. 1) Поверхность. 2) Этажъ. На п'ятий поверх свій як мога поспішили. К. Дз. 147.
Помокрілий, -а, -е. Измокшій, сдѣлавшійся мокрымъ. Довго тінь від неї гойдалася на помокрілій стіні. Мир. Пов. І. 115.
Порозледачуватися, -чуємося, -єтеся, гл. То-же, что и розледачіти, но о многихъ.
Хрумати, -маю, -єш, гл. Ѣсть что нибудь хрустящее. Овечка п'є там, або хрума. Сим. 197. У стані хрумають коні смашне степове сіно. Мир. ХРВ. 108.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЖЕНІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.