Вертати, -та́ю, -єш, сов. в. верну́ти, -ну́, -неш, гл.
1) Возвращать, возвратить, вернуть. Щастя розум відбірає, а нещастя назад вертає. Верни моє, візьми своє. Верни, верни, милий Боже, моє дівування.
2) Возвратиться. Я ждатиму, доки вони не вернуть з міста.
3) Поворачивать, заворачивать. Туди мою головоньку що вечора верне. Гей, верни, Касяне, круто. Куди не верни, наткнешся на тин.
4) Выворачивать, выворотить, воротить, съ силой двигаться впередъ. Де ся взялася да із моря синя хвиля: верне да верне всяку рибу ізо дна. Правда зі дна моря верне. Реве, стогне хуртовина, котить, верне полем. Як узяв скот вернути із того яйця: верне та й верне.
5) Сваливать, свалить, сбрасывать, сбросить. Пшенишне, гречишне — верни вмісто.
Вихитрувати, -трую, -єш, гл. Добыть хитростью.
Додо́му нар. Домой. Іде додому мій миленький. Прихожу я додому, — нема мого пана. Уже сонце на лану, я додому полену. Ум. Додо́мку, додо́моньку, додо́мочку. Вернись, сину, додолоньку, змию тобі головоньку! Кличе мати сина з коршми додомочку. Вони напасуться, водиці нап'ються і додомку притрясуться.
Жлукта́ння, -ня, с. Питье воды съ жадностью.
Ле́йбик, -ка, м. 1) Родъ жилета у лемковъ. 2) Родъ женской верхней теплой одежды на ватѣ.
Недостаток, -тку, м. Нужда, нищета, недостатокъ. Недостатки гонять з хатка. Сушать мене, в'ялять мене мої недостатки.
Псалтирь, -ря, м. Псалтырь. На псалтирь уже дзвонять, та нас не загонять. Щоб за тобою псалтирь прочитали! — Пожеланіе смерти.
Ростовкти, -чу, -чеш, гл.
1) = ростовкмачити 1. Так паняті носа і ростовк. Ростовкла таку добру макітру.
2) = ростовкмачити 2. Чи ви мене справді морочите, чи на глум піднімаєте? Я нічого тут не ростовчу собі.
Скорочення, -ня, с. Сокращеніе.
Утроє нар. Втрое. Вдвоє, втроє б витерпіла за єдине слово. Не плети кісоньки утроб.
