Вилітання, -ня, с.
1) Вылетъ, вылетаніе.
2) Отлетъ. Ум. вилітаннячко. Зозуленько, моя матінко! Та до Петра тобі та куваннячко, після Петра тобі вилітаннячко.
Дрібно́та, -ти, ж. Мелюзга, мелочь. Тоді то вже орда значних людей у полоне залюбки брала, а дрібноту панів без жалю стинала. Дрібна дрібнота. Ум. дрібно́тка, дрібно́тонька.
Знамірятися, -ряюся, -єшся, сов. в. знаміритися, -рюся, -ришся, гл. Вознамѣриваться, вознамѣриться. Знамірився тікати додому.
Знатниця, -ці, ж. Знахарка, колдунья. Занедужала Пилипиха. Покликали ми до неї усіх знатниць і лікарок.
Наш, -а, -е. Нашъ. Нашим салом та по нашій шкурі. Пішли наші вгору!
Ніс, носа, м.
1) Носъ. носом закрути́ти. Быть недовольнымъ, выражать неудовольствіе. Та й закрутив же носом наш Кузьма Трохимович, неначе тертого хріну понюхав! З біса бо йому досадно стало. ніс під себе. Сконфузиться, оробѣть. Не що бо що, наче й чоловік щирий, а як прийдеться до діла, то й ніс під себе. носа вте́рти. Убавить спѣси, осадить.
2) Клювъ птицы.
3) Носокъ обуви.
4) Родъ игры въ карты. Ум. носик, носичок, носок. Ув. носюра, нося́ка.
Обернути, -ся. Cм. обертати, -ся.
Полохливо нар. Пугливо, робко.
Старкуватий, -а, -е. Старообразный. Старкувата жінка.
Цехлити, -хлю, -лиш, гл. О сорокѣ: то же, что и скреготати? Ворона.... узімку, як живиться уже нічим, то вже хоч і нікчемне попаде, хоч кизяк мерзлий, усе кричить: «Ха-арч! ха-арч!».... А сорока цехлить коло неї та все питає: «Чи кисле? чи кисле?»
