Гурт 1, -та́, м. 1) Стадо (о скотѣ). По сусідству чужі гурти і отари скрізь паслись. 2) О людяхъ: толпа, собраніе, общество, компанія. Женуть гуртами християн у колізей. У гурті, то й смерть не страшна. У гурті каша їсться. Просимо до гурту. 3) О неодушевленныхъ предметахъ: группа. Кожну зірку нарізно не запримітиш, а хиба тільки цілий гурт їх. 4) В гурт, до гу́рту. Въ одно мѣсто, вмѣстѣ. Вовк, медвідь і кабан зібрались у гурт. Проциндрив Солопій горох і просвистав, а за горохом в гурт і жито, і пшеницю. Ходім же до гурту. 5) За гурт. Вмѣстѣ. Бувайте здорові! промовив усім нам за гурт. 6) Гурт на гурт. Всего на всего. Скільки зір гурт на гурт усіх, — цьому ще ніхто й рахуби не склав. 7) Продава́ти на гурт. Продавать оптомъ. Ум. Гурто́к.
Зарачкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Полѣзть на четверенькахъ.
Напро́шувати, -шую, -єш, сов. в. напроси́ти, -рошу́, -сиш, гл. Напрашивать, напросить; созывать, созвать, приглашать, пригласить многихъ. Напросила старців і вбогих.
Облюдніти, -ні́ю, -єш, гл. = вилюдніти.
Паняйлочка, -ки, ж. Прутъ для поганянія лошади. Треба побігти у ліс паняйлочку виломити.
Перевисатися, -саюся, -єшся, сов. в. переви́снутися, -нуся, -нешся, гл. = перевисати, перевиснути. Перевислось намисто назад.
Прибрати, -ся. Cм. прибірати, -ся.
Склінчатися, -ча́юся, -єшся, гл. Совокупляться (о собакахъ).
Спускатися, -каюся, -єшся, сов. в. спуститися, спущуся, -стишся, гл.
1) Спускаться, спуститься, опускаться, опуститься, понизиться. Скілько не літати, треба вниз спуститись. Отам за лісом дощик спустився.
2) Кататься на салазкахъ съ горки. Спускаються дівчата; спускалися із гори.
3) — на кого. Полагаться, положиться, довѣриться кому. Не спускайся, Грицю, на дурницю. У сьому дражливому ділі спустилась на мене.
4) Спускаться, случаться, случиться (о животныхъ). Барани спускаються з вівцями.
Цебрувати, -рую, -єш, гл. Ставить срубъ. Чи я в полі не криниця була, чи я в полі не холодна була? Взяли мене цебрувати, взяли воду виливати.
