Єнера́л, -ла, м. Генералъ. Там сидять поло неї пани-єнерали.
Зрадити Cм. зраджати.
Зуздрітися, -рюся, -ришся, гл. Оглянуться, осмотрѣться.
Кращіший, -а, -е. Ср. ст. отъ кращий. Над Марусю нема й кралі кращішої.
Перепелоньчин, -на, -не. Принадлежащій перепелкѣ.
Пересолити Cм. пересолювати.
Підсприсувати, -сую, -єш, гл. Подставить спрису. (Cм.)
Позаплакувати, -кую, -єш, гл. Заплакать что (во множествѣ). Чорні кудрг позачісувані, чорні очі позаплакувані.
Убовтатися, -таюся, -єшся, гл. Забрызгаться грязью.
Уставати, -таю, -єш, сов. в. устати, -тану, -неш, гл. 1) Вставать, встать. Буду вставать я раненько. Ви ж було раненько встаєте. Устала раненько, умилась біленько, хазяїну на добридень дала. Ледви встала, поклонилась, вийшла мовчки з хати. 2) Подыматься, подняться, вздыматься. Подай нам, Господи, з неба дрібен дожчик, а з низу буйний вітер! Хочай-би чи не встала на Чорному морю бистрая хвиля, хочай-би чи не повиривала якорів з турецької каторги! Ой із-за гори, з-за крутенької густий туман уставав. Кругом аж курява вставала. Встає хмара з-за лиману. 3) Слѣзать, сходить. То козак козацький звичай знає, із коня вставав. 4) Восставать, возстать. На ґвалт Пулавського і Паца встає шляхецькая земля. Син устане на батька, а батько на сина. 5) Восходить, взойти. Вже сонце встає із-за гори. 6) Наступать, наступить. Встала й весна, чорну землю сонну розбудила. 7) Происходить, произойти. З тихеньких все лихо встає.
