Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

одружувати

Одружувати, -жую, -єш, сов. в. одружи́ти, -жу, -жиш, гл. Женить, оженить, выдавать, выдать замужъ. Ой ожени, ой одружи мене молодого. Чуб. V. 1005. Встаньте, батьку, не лежіть, візьміть, мене, одружіть. Чуб. V. 324.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 42.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОДРУЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОДРУЖУВАТИ"
Арештува́тиCм. арешто́вувати.
Бідник, -ка, м. = бідак. Вх. Уг. 227.
Верцадло, -ла, с. 1) Зеркало. Дочка Лавися чепуруха в верцадло очі все п'яла. Котл. Ен. IV. 27. 2) Компасъ. Кременч. у. 3) Астролябія. Манж. 177.
Закандзю́битися Cм. закандзюблюватися.
Марнува́ння, -ня, с. Напрасная трата, потеря.
Навнува́ти гл. Надоѣсть. Рубай, рубай, не поставкуй, як нарубаш, домій вандруй! Біда би го вандрувала, коли м уже навнувала. Гол. II. 553. Вх. Зн. 38.
Назневажа́тись, -жа́юся, -єшся (над чим), гл. Поиздѣваться надъ чѣмъ. Ти ж над чужим ділечком назневажалась. Мил. 205.
Пакоси, -сів, м. мн. ? Стара за білі пакоси вхопилась. К. МБ. III. 260.
Пізнитися, -ню́ся, -нишся, гл. Запаздывать, опаздывать. Не люблю пізнитись. Г. Барв. 303. Пізниться з своїм господарством усяка вдова. Г. Барв. 264.
Фармужити, -жу, -жиш, гл. Махать фармугою. Подольск. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОДРУЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.