Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

одружувати

Одружувати, -жую, -єш, сов. в. одружи́ти, -жу, -жиш, гл. Женить, оженить, выдавать, выдать замужъ. Ой ожени, ой одружи мене молодого. Чуб. V. 1005. Встаньте, батьку, не лежіть, візьміть, мене, одружіть. Чуб. V. 324.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 42.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОДРУЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОДРУЖУВАТИ"
Бачити, -чу, -чиш, гл. 1) Видѣть. За дрібними слізоньками світонька не бачу. Метл. 21. бач! Вишь, вотъ. Бач, який добрий! Ми всі, як бач, народ хрещений. Котл. Ен. І. 16. 2) Думать, полагать. Угор.
Відмага, -ги, ж. Отказъ, отговорка. Це відмага тільки. Н. Вол. у.
Ґи́ґнути, -ну, -не́ш, гл. 1) Швырнуть, оросить на землю. Угор. 2) Околѣть. Кравець у хвіст руки як умотав, як одпустив (вовкові) три аршини, так вовк там трохи й не ґиґнув. Рудч. Ск. І. 6.
Жа́тий, -а, -е. Сжатый (серпомъ). Ой де буде жито жате, то там будем ночувати. Чуб. V. 191.
Кріпак, -ка и пр. Cм. крепак и пр.
Ложка́рь, -ря́, м. = ложечник 1.
Покривулити, -лю, -лиш, гл. 1) Искривить. 2) Поѣхать не прямой дорогой. Поїхав не по прості дорозі, а покривулив. Ном. № 14086.
Скребтатися, -бчуся, -чешся, гл. Чесаться (пальцами). Сіла бабка на печі, в головку ся скребче. Чуб. V. 1130.
Спитуватися, -туюся, -єшся, гл. = спитувати. Опитувавсь він жінку вмовляти, та не така то вона. МВ. (О. 1862. III. 60).
Уздоровити Cм. уздоровляти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОДРУЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.