Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

одолівати

Одолівати, -ва́ю, -єш, сов. в. одоліти, -лію, -єш, гл. Одолѣвать, одолѣть. Турн тяжку боль одоліває. Котл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 42.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОДОЛІВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОДОЛІВАТИ"
Відколупувати Cм. відколупнути.
Заора́ти Cм. заорювати.
Зубок, -бка, м. = зубець 1 и 2. Наступив на зубки в граблях. Грин. II. 207. Зубки в ритках. МУЕ. III. 20.
Купці гл., дѣтс. = купі. О. 1862. IX. 119.
М'яку́ш и мняку́ш, -ша, м. 1) Мягкія части мяса. Камен. у. 2) Раст. Potentilla anserina. Вх. Пч. I. 12.
Набелькота́ти, -чу́, -чеш, гл. 1) Набормотать, наговорить невнятно. 2) Наболтать, наговорить много.
Оскорб, -бу, м. Обида, несправедливость. Вх. Зн. 45.
Тачечка, -ки, ж. Ум. отъ тачка.
Уперто нар. Упрямо, упорно.
Хвасті, -тів, ж. = хвастощі. Дайте санчат хвасті підомчать. Ном. № 13535.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОДОЛІВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.