Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

озвіз

Озвіз, -во́зу, м. = узвіз. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 44.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЗВІЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЗВІЗ"
Веселечко, -ка, с. Ум. отъ весло.
Вичистити, -ся. Cм. вичищати, -ся.
Ворожбитство, -ва, с. Гаданіе, колдованіе, чародѣйство. Желех.
Кочовище, -ща, с. Кочевье. К. мн. XI. 142. К. ПС. 111.
Нехтування, -ня, с. 1) Незаботливость о сохраненіи чего. 2) Пренебрежете.
Перевесниця, -ці, ж. Сверстница, ровесница. Обидві вони були перевесниці. Левиц. Пов. 116.
Подавник, -ка, м. = легкодушник. Шух. І. 143.
Світло I, -ла, с. 1) Свѣтъ, освѣщеніе. Без світла лічать бариші. Шевч. Над вечір, як вже світло засвітили. Стор. МПр. 35. 2) Матеріалъ для освѣщенія. Світла не стало, треба купити.  
Уселякий, -а, -е. Всяческій, различный. На щастя вселяке май серце однаке. Ном. № 1708.
Шаповал, -ла, м. 1) Шерстобой, войлочникъ. К. (О. 1861. II. 8). Не шаповал душу вложив. Ном. № 1587. 2) Шапочникъ, дѣлающій войлочныя шапки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЗВІЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.