Викрик, -ку, м. Крикъ. Гомін.... перейшов у викрик.
В'язальниця, -ці, ж. Вяжущая снопы. У сніп в'язальниця не зв'яже. Ум. в'язальничка.
Жа́луватися, -луюся, -єшся, гл. Жаловаться. Чоловік якось побив жінку — от вона й побігла до сотника жалуватись. Живи, дочко, на чужині, не жалуйсь мені.
Зажи́нки, -ків м., мн. Начало жатвы.
За́йців, -цева, -ве Принадлежащій зайцу. — льон. Раст. Linaria vulg.
Заці́пити, -пить, гл. безл. Отнять языкъ. Бодай тобі заціпило. Просить батько й мати на хліб, на сіль і на весілля, — та й заціпило їй сказати: і я прошу.
Катуша, -ші, ж. Мученіе, пытка. У п'ятницю порубали, в суботу завили, а в неділю до Драгіри в катушу трутили.
Літе́рний віз. Возъ, приспособленный для возки сноповъ.
Поторсати, -саю, -єш, гл. Подергать, потрясти; взять за грудь и встряхнуть. Поторсав жінку, а вона й скинула дитину.
Фірман, -на, м. = фурман.
