Благузнити, -ню, -ниш, гл. Поговаривать, болтать Благузнять люде, що у Київ царь приїде.
Гуркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. 1) Грохотать, стучать. 2) Ворковать. Ой ну люлі, люлі! налетіли гулі, стали гуркотати, що дитині дати. Дѣтск. пѣсня. Ой голуб гуде, голубка гуркоче.
Дзюб I, -ба, м. Клювъ. Ум. Дзю́бик, дзюбо́к.
Попересідлувати, -лую, -єш, гл. Пересѣдлать (во множествѣ).
Попідхилятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и підхилитися, но во множествѣ.
Репетувати, -ту́ю, -єш, гл. Кричать, вопить, орать. Кричить баба, репетує, ніхто баби не ратує. Репетує на всю хату.
Росквитатися, -та́юся, -єшся, гл. Разсчитаться, расплатиться, расквитаться. Як признався — росквитався.
Сліпицею нар. = сліпма. Лізе сліпицею.
Спід 1, спо́ду, м.
1) Исподъ, низъ, нижняя часть. Моливсь за них, як сонце світ на землю рано розсипало, моливсь, як промені спускало воно під спід землі і гніт. Підверне всіх собі під спід. Підпалили сосну від споду до верха. споди́ у невода — нижній край.
2) Дно. Сьорбайте, хлопці, юшку, а риба на споді.
3) Глубина, глубь.
4) Изнанка, подбой. Жупан голубий на версі, красний на споді.
Чим Творит. пад. отъ що. (Cм.).
