Балакатися гл. Употреб. безлично: балакається, балакалось. Говорится, говорилось. Чого ж ви мовчите? — Та якось не балакається.
Болонкарь, -ря, м. = скляр.
Істотний, -а, -е. Дѣйствительный, настоящій, точь-въ-точь. На обличча істотний Степан, але не він.
Перехнябити, -блю, -биш, гл. Наклонить на бокъ. Нащо ти так шапку перехнябив?
Скимник, -ка, м. Схимникъ.
Стрімко нар.
1) Ровно въ высоту. Очі грають, стан високий стрімко розігнувся.
2) Круто. Стрімко крокви поставив.
3) Остроконечно. Не верши стіжка стрімко.
Тулитися, -лю́ся, -лишся, гл. Жаться, прижиматься, льнуть. Переполохані панянки тулились по кутках. Оце тобі, горобчику, так не вчись, до чужої голубоньки не тулись. Жене тебе неволя з України, із рідним словом тулишся мов злодій.
Хвальшиве, хвальши́во, нар. Фальшиво, ложно, неискренно. Як хвальшиве кажу — Боже мене скарай.
Чорт, -та, м. 1) Чортъ. Бога хвали, чорта не гніви. чорт-ма, чорт-мало, чорт-матиме. Нѣтъ, не было, не будетъ. Їв би паляниці, та зубів чорт ма. Ой тим же я не прийшов, що чорт-мало підошов. Коли без перестанку гулятиме, то й сорочки чорт-матиме. чорт зна хто, що, де, куди, як.... Чортъ знаетъ кто, неизвѣстно кто, что, гдѣ, куда, какъ. чорт зна що, хто — также: дрянь, гадость, плохой человѣкъ, предметъ. чорт зна як — также: плохо, скверно. Чорт зна що в лаптях, та й то москаль. Чорт зна що, не Брути! Чорт зна що плутає. Як чор-зна що, — не чепать, щоб і посудини не запаскудить. Робиш ти, працюєш, та на чорт зна кого. Жили, жили, та чор-зна де й ділися. Заїць тоді ж забіг чор-зна куди. Чорт його зна, як і вчитись. Чорт батька знає, як співають! Въ томъ же значеніи: чорт-віть що! до чо́рта. Много, масса. Чимало таки козаків і панів до чорта. 2) Родъ игры. Ум. чортик, чорто́к. Ув. чортисько, чортище. Чортяка.
Шпацірувати, -ру́ю, -єш, гл. Прогуливаться.
