Гуцу́лка, -ки, ж. 1) Жительница гуцульщини. 2) Родъ народной пѣсни, напѣва.
Обворитися, -рюся, -ришся, гл. Огородить свою усадьбу вор'ям.
Панок, -нка, м. Мелкопомѣстный помѣщикъ. Василь, як москаль, став на самім переду, де звичайно стоять на селах панки да підпанки та попаді з дочками. Ум. паночок.
Полинець, -нцю́, м. Раст. Artemisia austriaca L.
Поріг, -ро́гу, м.
1) Порогъ. Стоїть дівка на порозі да з козака сміється. у порогах стояти. Стоять у порога. П'ють у кума мед-вино, а ми в порогах стоїмо.
2) Порогъ на рѣкѣ. Як та воля, що минулась, Дніпр широкий — море, степ і степ, — ревуть пороги і могили — гори.
3) Нижняя часть живота (у родильницы?) Дитина стала у порогах та й стоїть (у породіллі). Ум. поріженько. поріжок, поріжечок.
Рівно нар.
1) Ровно, гладко. Чи так у вас, як у нас всюди полем рівно? Рівно — хоть покотись.
2) Ровно, прямо. Ой у полі на чистім роздоллі там стояло рівно два дубочки.
3) Равно, одинаково. Що вбогий, що багатий — у Бога все рівно.
4) Въ уровень. Рости, хмелю, над водою рівно з тичиною. Ум. рівненько, рівнесенько.
Роспростувати, -тую, -єш, сов. в. роспро́стати, -таю, -єш, гл. Расправлять, расправить, виправить. Цю дужку треба роспростати, а то загнулася скраю.
Сисати, -са́ю, -єш, гл. = ссати. Паця сисат.
Стрічений, -а, -е. — ні куми́ = стрітенні куми.
Харсонка, -ки, ж. Родъ овчины.