Горди́ня, -ні, ж. 1) Гордость, чванливость. Як з мужика пан, то і гординя. 2) Гордость, то, чѣмъ можно гордиться. Волики мої круторогі, гордине наша, товариші наші. 3) Гордый человѣкъ. Чи правда, що тая гординя та в тобі закохався?
Загуля́ти 2, -ля́ю, -єш, гл. 1) Закутить. Загуляв Іван, загуляв, не до мислі жінку взяв. 2) Заглушить, осилить при помощи кутежей (свою бѣду, горе и пр.). Не втекла... таки од свого лиха: і не загуляла, й не заспівала, й не затанцювала його.
Нази́мий, -а, -е. = назімий.
Позолотити Cм. позолочувати.
Приязнувати, -ную, -єш, гл. Относиться пріязненно, дружественно; дружить.
Промовець, -вця, м. Ораторъ.
Хавдій, -дія, м. Обжора.
Цінування, -ня, с.
1) Оцѣнка.
2) Опись имущества для прод. съ аукц. торга.
Чистенина, -ни, ж. Рожь и пшеница. Cм. чистина 2.
Шмаритися, -рюся, -ришся, гл. Появиться во множествѣ.
