Безпуття, -тя, с. Бездорожье, безпутица.
Грімота́ти, -чу́, -чеш, гл. и грімоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Грохотать, гремѣть. Коли це стукотить-грімотить, кобиляча голова біжить. Тоді мене, моя мила, ждати-піджидати, як стане по небу грім грімотати:
Заве́дення, -ня, с. Обычай, обыкновеніе. У них таке вже заведення, що всі брати, хоть вони й жонаті, живуть і роблять укупі. У нас таке заведення, що жінки не молотять.
Здовжи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Сдѣлать длиннымъ.
Зубела, -ли, ж. Узда.
Лоша́к, -ка́, м. Двух- или трехлѣтній жеребенокъ, кастрированный. Горе козакові: нема сіна лошакові. Ум. лошачо́к.
Ма́рмор и мармур, -ру, м. Мраморъ. З мармору вироблена постать. Якого там срібла, злота, квіток, мармору! Широкий ганок з білого мармуру.
Межува́ти, -жую, -єш, гл. 1) Межевать. Ой уступив москаль у запорозьку землю та й став межувати, де слободи, де городи добре буде сажати. 2) Граничить. Чернігівська губернія межує з київською.
Ме́рлий, -а, -е. Мертвый. Не поможе воронові мило, а мерлому кадило. Оглянув мерлу. І. 91).
Налютува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Напаять. 2) = налютуватися.
