Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

налазливий

Нала́зливий, -а, -е. Назойливый, навязчивый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 498.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЛАЗЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЛАЗЛИВИЙ"
Габелковий, -а, -е. Сдѣланный изъ кожи молодой скотины. Обутий в габелкових черевиках. Стор. II. 96.
Глазки мн. Желѣзныя грузила у невода. Радом. у.
Горо́ховий, -а, -е. Гороховый. Сунешься, мов горохова копиця. Ном. № 8635.
Деренча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Дребезжать. Г. Барв. 26. 2) Жужжать. Увійшов у омшівник, бжола тільки що чути деренчить, ну, ще жива. Черниг. у.
Дя́дик, -ка, м. Отецъ. Гол. I. 198. Ум. дя́дичок. Желех.
Закрути́ти, -ся. Cм. закручувати, -ся.
Засмуткува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Загрустить.
Руця, -ці, ж. Дѣтск. Рука, ручка. О. 1862. IX. 119.
Свічадо, -да, с. Зеркало. ЗОЮР. II. 16.
Тиховіддя, -дя, с. = тиховід. Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЛАЗЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.