Гнівно нар.
1) Гнѣвно, сердито. Він гнівно тянув на його.
2) Обидно, непріятно. Може, кому гнівно, добродію, що я кажу? Ум. гнівненько. Та годи, доненько, всім зарівненько, щоб не було гнівненько.
Жолда́к, -ка́, м. и пр. = жовдак и пр.
Запри́дух, -ху, м. Очень крѣпкая водка.
Міч I Cм. меч.
Особливий, -а, -е. = особий.
Плямитися, -млюся, -мишся, гл. Пятнаться, пятниться.
Поналивати, -ва́ю, -єш, гл. Налить (во множествѣ). Поналивала у казани оливи і понаставляла у піч. Ну що їм від того прибуде, як дощ поналива води?
Поровий, -а́, -е́ Своевременный. Перові діти. Не порова дитина — ще б через місяць їй треба бути: хто-й-зна, чи й житиме.
Хамородь, -ді, ж. Тѣнь, темнота, темное мѣсто. Cм. химородь.
Черкатися, -каюся, -єшся, гл. Дотрогиваться, касаться. Вже туж-туж хліба стає, вже так, що по засіках міркою і дно черкається. Її плече черкалося з його плечем.
