Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

налучати

Налуча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. налу́чити, -чу, -чиш, гл. Нацѣливать, нацѣлить, прицѣливаться, прицѣлиться, направлять, направить. Не налучу ніяк ниткою у вушко. Конст. у. 2) Попадать, попасть на что. Налучила (царівна) на скелю, проломила корабель. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 500.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЛУЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЛУЧАТИ"
Гадюшник, -ка, м. = гадючник 3. «Мѣстечко Курисово-Покровское». (Одесса. 1883), стр. 16.
Гольце́м нар. = Гільцем. Покинула мене гольцем голого. Н. Вол. у.
Де́в'ять, -тьо́х, чис. Девять. Дев'ять пар волів. МВ. І. 61.
Кокорудка, -ки, ж. Шишка (сосн. и пр.) Вх. Уг. 245.
Первопочин, -ну, м. Первое начало. Левиц. І.
Понажений, -а, -е. Привыкшій къ чему, разлакомившійся. Я горілки не п'ю, а на вино понижений. Волч. у.
Росколихуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. росколихатися, -хаюся, -єшся и колишуся, -шешся, гл. 1) Раскачиваться, раскачаться. 2) Разойтись, развеселиться. Росколихались наші дівчата. Кв. I. 12.
Спритний, -а, -е. Понятливый, смѣтливый, ловкій, проворный. Суддя такий був розумний та спритний, що яке б темне діло не було, зараз його на світ виведе. Стор. І. 32. Ти то спритний, як Матвій до куропатв. Ном. № 6564.
Тяга, -ги, ж. = вага 2. Іваньківські мужики з тягою їхали. Драг. 47.
Чупровий, -а, -е. . чупрові свашки Въ свад. обрядѣ: женщины со стороны жениха. Kolb. І. 237.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЛУЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.