Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

деревина

Дереви́на, -ни, ж. 1) Отдѣльное дерево. Щоб було другою вірьовкою прив'язати ще кобилу до дерева!... Вже б таки деревини з корінням не вирвало. К. Оп. 81. Неродюча деревина. О. 1861. XI. Св. 66. Ум. Дереви́нка, дереви́ночка. Поїдь та й поїдь, діду, в ліс, вирубай мені деревинку та зроби колисочку. Рудч. Ск. II. 38. 2) соб. Деревья. Чи не треба б і там потроху деревину садити? О. 1862. ІІІ. 35.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 368.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРЕВИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРЕВИНА"
Вибандурити, -рю, -риш, гл. Выпотрошить. О. 1862. II. 63.
Забуру́нний, -а, -е. = забурний. Я як п'яний, то забурунний. Міусск. окр.
Зволя́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. вво́литися, -люся, -лишся, гл. 1) Изволить. Уже зволялися читати, що в голові у них гуло. Котл. Ен. IV. 64. 2) Звольтеся! Сдѣлайте одолженіе, пожалуйста. Кв. Драм. 268.
Обп'ясти, -ся. Cм. обпинати, -ся.
Підлеглий, -а, -е. 1) Подчиненный. 2) Прѣлый. Підлегле борошно.
Потяжкий, -а, -е. Тяжеловатый.
Сопівка, сопілка, -ки, ж. Свирѣль. Всяк чоловік в свою сопілку грає. Посл. Чабан вранці з сопілкою сяде на могилі. Шевч. Ум. сопі́вочка, сопі́лонька, сопі́лочка. Сопілочка з калиночки, ясенове денце. Чуб. V. 10.
Токмитися, -млюся, -мишся, гл. Условливаться, соглашаться, договариваться. Вх. Зн. 70.
Туркотів, -това, -ве Принадлежащій: а) турману; б) ворчуну. Шейк.
Царівночка, -ки, ж. Ум. отъ царівна. АД. 145.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕРЕВИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.