Брика, -ки, ж. Фура. Приїздит напакована брика збіжем, мукою, солониною. Золотії брики посправляв — то для тії краківни-війтівни.
Жа́ля, -лі, ж. Жница.
Заволо́ка, -ки, об. 1) Захожій изъ чужой страны, бродяга чужестранный. Горе мені на чужині: зовуть мене заволокою. 2) Бревно, которымъ закладываютъ въ плотинѣ прорванное мѣсто, чтобы успѣшнѣе его задѣлать.
Невигідний, -а, -е. Неудобный.
Нуждонька, -ки, ж. Ум. отъ нужда.
Оконити, -ню, -ниш, гл. Дать коня, изъ пѣшаго сдѣлать коннымъ. Въ думѣ вдова, вручая козаку коня, говоритъ: Де мого сина нагониш, там його окониш, добрим лицарем настановиш; нехай він по походах піхотою не ходить.
Понаводити, -джу, -диш, гл. Навести (многихъ). Е, та ти тут не один, з тобою ще якісь п'яниці, понаводив уже!
Упором нар. Силою, насильно. Він каже: «не дам коня», а я кажу: «ми упором візьмем, як не даси по волі, — візьму соцьких та й відберемо упором».
Хрипка, -ки, ж. = хрипавка.
Чорнолоз, -зу, м. Раст. Salix cinerea L.
