А́рідник, -ка, м. Чортъ. Арідник го знає! — Чортъ его знаетъ.
Базічка, -ки, ж.
1) Ум. отъ базя.
2) = багнітка.
Зла́пати, -паю, -єш, гл. 1) Поймать, схватить. Собака мене злапав за запащину, добре пошматував. Ой злапали Морозенка, назад руки зв'язали. Тікай, тікай, козаченьку, хотять тя злапати. 2) — ляпаса. Получить пощечину.
Лу́да, -ди, ж. Бѣльмо? Роспадеться луда на очах ваших неситих; побачите славу, живу славу дідів своїх.
Матерза́нка, -ки, ж. Раст. Thymus serpyllum.
Пакілля, -ля, с. соб. Колья. Німота поморилась після дороги, поприпиняла до пакілля коней і лягла спать.
Пасічник, пасішник, -ка, м.
1) Пчеловодъ.
2) Присматривающій за пчельникомъ. Борода у його виросла наче у пасічника.
Пень, -пня, м. Пень. Голий, як пень. Ой пішов Опанас по горілку для нас, зачепився за пень та й стояв увесь день. пнем ста́ти, на пню стати. Упорствовать, заупрямиться. Внучечка як на пню стала: лікаря та й лікаря. у-пень. До чиста, совершенно. Рубати у-пень увесь народ. Ляхів, мостивих панів, у-пень рубайте. Та бодай же ти, корчмо... та й у-пень згоріла. на пні хліб. Хлѣбъ на корню. посивіти на пні. Состарѣться въ дѣвушкахъ. А що мені з того, що ви всі три посивієте на пні. 2) При укладкѣ сноповъ въ кладню (Cм.): каждый изъ четырехъ сноповъ, которые ставятъ въ центрѣ возлѣ остреви. Ум. пеньок, пеньочок. Стоїть у лісі на пеньку якийсь чоловік, а кругом того пенька вовк так скаче, так скаче, — хоче його з'їсти. мати собі на пеньку. Имѣть въ виду.
Посолоніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться болѣе соленымъ. Посолонів борні.
Прищитувати, -тую, -єш, сов. в. прищитати, -таю, -єш, гл. Присчитывать, присчитать. На сто рублів навіряє, а на двісті прищитає.
