Дібровистий, -а, -е. Богатый дубравами.
Досто́йно нар. Достойно. За віру християнську достойно і праведно стати.
Заверни́голова, -ви, об. Человѣкъ, морочащій другого, сбивающій съ толку.
Обдертус, -са, м. Оборвышъ, сорванецъ. Мене все село і вся околиця зове майстром над майстрами, а ви, обдертуси, зовете тільки майстром.
Парениця, -ці, ж. = паренина 1.
Підпалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. підпалитися, -лю́ся, -лишся, гл. Поджигаться, поджечься; загораться, загорѣться отъ поджиганія. Підпалював, підпалював у печі, — не підпалюється, гасне.
2) Схватить воспаленіе легкихъ (о лошади). Не дай жінки на весілля, нікому кобили... Бо кобила тобі здохне, або підпалиться.
Роспозичати, -ча́ю, -єш, гл. = роспозичити. Роспозичав гроші то тому, то иншому.
Рунце, -ця, с. Ум. отъ руно.
Слух, -ху, м.
1) Слухъ. Слухом ніколи не слихано, да й видом ніколи не видано, щоб такая буря злая на козаків так моцно виступала й уставала.
2) Вѣсть, слухъ. Прийшли слухи до милої, що милого вбито.
3) мн. Уши. Зараз одчинились йому слухи. Заячьи уши. Знає свиня, — шанувавши сонце святее, образи святії і слухи ваші, — що перець.
Ходушка, -ки, ж. Снарядъ, въ которомъ пріучаютъ дѣтей ходить.
