Ба́лухи, -хів, мн. 1) Выпученные глаза. 2) Заячьи глаза.
Батя, -ті, м. Ум. и ласк. отъ батько. Батя, батюшка. Гей Богдане Хмельницький, батю наш, Зінов Богдане чигиринський.
Бульбисько, -ка, с. Поле, съ котораго снять картофель.
Воздібний и воздобний, -а, -е. Хорошій, хорошихъ качествъ. (Станьмо) свої коні козацькії напасемо й напоїмо: тут трави зелені, води холодні, очерети воздобні. Которий то, панове молодці, козак дородний, ще й кінь під ним воздобний. У Кулиша употреблено въ смыслѣ: способный, талантливый. Шукати серед мужиків людей дотепних, здатніх, воздібних, і таких людей підіймати наукою.
Гайняний, -а, -е. Грязный, скверный. Громада, громада! гайняна їх рада!
Натягати, -га́ю, -єш, сов. в. натягти, -гну, -неш, гл.
1) Натягивать, натянуть. Не натягай так віжок. Шину натягти на колесо. Як не натягнете сього лука, то становіться на баталію.
2) Напяливать, напялить, натягивать, натянуть поверхъ чего-либо. Натягни, Боже, на кісіль шкурку, поки мати з міста прийде.
3) Натаскивать, натащить. Нащо ти сюди мішків такого багато натягав?
4) Оттаскать. Добре за чуби натягають.
5) Взводить, взвести. Ці люде напасть на нас натягають.
6) Наверстывать, наверстать. Да чого там хвататься? Все равно два дні будуть. — Да лучче їдьте, ви вже там своє натягнете.
Порострачувати, -чую, -єш, гл. Растратить (во множествѣ).
Простяха, -хи, простя́чка, -ки, ж. Сортъ плахти.
Сподіятися, -діюся, -єшся, гл.
1) Совершиться, сдѣлаться. Оттаке то сподіялось. Боюся сам себе спитати, чи се коли сподіється.
2) = сподіватися. Де сподієшся ніч ночувати, то там дві будеш.
Чекіт, -кота, м. пт. Lapius excubitor.
