Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

деркач

Дерка́ч, -ча́, м. 1) Коростель (птица). Rallus crex. А в очереті та деркач дере, пусти, мати, на юлицю, бо аж плач бере. Лавр. 32. 2) Вѣникъ безъ листьевъ, голикъ. Баба вловила, в міх положила, деркачем била. Ном. № 9627. 3) Названіе вола тонкаго и высокого, съ подтянутымъ животомъ. КС. 1898. VII. 46. 4) Трещетка вѣтряная или ручная для спугиванія птицъ въ огородѣ или саду. Части ручн. деркача: па́льки, карбо́ваний вало́к, фіст. Шух. І. 112, 166, 167. 5) Родъ игры съ трещеткой. Ив. 43. Ум. Дерка́чик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 371.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРКАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРКАЧ"
Виздих, -ху, м. Падежъ (животныхъ). Уман. III. 1.
Гу́лий I, -а, -е = Ґулий.
Засоло́джувати, -джую, -єш, сов. в. засолоди́ти, -джу́, -диш, гл. Подслащивать, подсластить.
Луди́на, -ни, ж. Одежда (одна штука). Вх. Зн. 33.
Мешка́нка, -ки, ж. Жительница, жилица.
Обережно нар. Осторожно. МВ. (О. 1862. І. 81).
Попереливати, -ва́ю, -єш, гл. Перелить (во множествѣ).
Свавільник, -ка, м. = сваволець. Мир. ХРВ. 91.
Соловієчко, -ка, м. Ум. отъ соловій.
Хирий, -а, -е. = хирний. Дід Омелько хирий. О. 1862. VIII. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕРКАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.