Байкарь, -ря, м. Баснописецъ.
Гаркавити, -влю, -виш, гл. Картавить.
Говоритися гл. Употребляется только въ 3-емъ лицѣ и чаще всего безлично: говориться, говорилось. Пословиця говориться, а хліб їсться. Дід мовчить, неначе не до його говориться. Ой що ся говорило, то все ж то неправда.
Гри́пик, -ка, м. Та часть скрипки, гдѣ привязаны струны, за подставкою.
Затумані́ти, -ні́ю, -єш, гл. Затуманиться, омрачиться. Зроду бравий запорожець ні сльозинки не пролив, а тепер стоїть понурий, вид його затуманіє.
Пазовитий, -а, -е. Заботливый, хлопотливый, старательный. До всього прикидлива і пазовита така.
Понадоювати, -доюю, -єш, гл. Надоить (во множествѣ). Чотирі корови держать та по тричі на день доять. Шо того молока понадоюють!
Тікання, -ня, с. Бѣгство, убѣганіе.
Фуферня, -ні, ж. = фуфалиця.
Штибель, -бля, м. Часть церковнаго зданія: конечный пунктъ церковной кровли, шаръ, на которомъ укрѣпленъ крестъ.
