Даву́чий, -а, -е. (Отъ давити). 1) Терпкій (о вкусѣ). 2) Удушливый. Давучий чад.
Дої́жно нар. Сытно, достаточно ѣды. Чи доїжно, чи доліжно тобі?
Заги́н, -ну, м. Погибель, гибель. до загину. До смерти.
Засла́ти I Cм. засилати.
Імати, -ма́ю, -єш, сов. в. іми́ти, іму́, ме́ш, гл.
1) Брать, взять, поймать, хватать, схватить. Наперед невода риби не імати. Як заверли мрежі, імили двіста штири риб. Ой казав пан круль Варвару імити.
2) — віри. = няти віри.
Нами́слити Cм. намислювати.
Підбійка, -ки, ж. = підбій 1.
Рівноправництво, -ва, с. Равноправіе. Козацьке рівноправництво.
Розгуторити, -рю, -риш, гл. — мову. Разговориться. Із вітром сонечко розгуторило мову про силу, бачите, хто з них моцніший був.
Розшрубувати, -бу́ю, -єш, гл. Развинтить. Всі сустави розшрубує.
