Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрімлючий

Дрімлю́чий, -а, -е. Сонливый, расположенный къ дремотѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 445.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІМЛЮЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІМЛЮЧИЙ"
Закамени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Превратить въ камень. Желех.
Збіросло́в, -ву, м. Словарь. Встрѣчено у Номиса на первой страницѣ его предисловія къ «Украінським приказкам».
Змішати, -ся. Cм. змішувати, -ся.
Обхоплювати, -люю, -єш, сов. в. обхопити, -плю, -пиш, гл. Охватывать, охватить. Обхопила його руками. Небо, наче море, землю обхватило. Щог. Сл. 15.
Показний, -а́, -е́ Видный, представительный. Таке не показне: ні з очей, ні з плечей. Ком. II. 148. Одначе він з себе дуже показний, здоровий. Левиц. Пов. 38.
Ребровачка, -ки, ж. = рубель (для катанья бѣлья). Вх. Зн. 68.
Рецок, -цка, м. = рджок. Вх. Лем. 460.
Старка, -ки, ж. 1) Водка-старка. 2) Пѣнка, пленка на кипяченомъ молокѣ.
Топірня, -ні, ж. Часть плуга: доска для помѣщенія топора. Чуб. VII. 399.
Шмульгати, -гаю, -єш, гл. = шмугляти. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРІМЛЮЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.