Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дровина

Дрови́на, -ни, ж. Полѣно дровъ. Треба, шоб гола піч ніколи не була, класти на ніч у неї дровину. ХС. ІІІ. 50.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 446.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРОВИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРОВИНА"
Верткий, -а, -е. Вертлявый, шустрый. Був там один, що його прозвали Малпою, швидкий та верткий, що й з під ступня викрутиться. Св. Л. 131.
Ганеба, -би, ж. = ганьба.
Діра́вити, -влю, -виш, гл. Дырявить.
Кісничок, -чка, м. Ум. отъ кісник.
Куп'єваха, -хи, ж. = купина. Нѣжин. у., Богод. у.
Обкапувати, -пую, -єш, сов. в. обкапати, -паю, -єш, гл. Окапывать, окапать, закапать. Обкапали таки мені юпку свічкою на Страстях. Харьк.
Подаватися, -даюся, -є́шся, сов. в. податися, -дамся, -дасися, гл. 1) Подаваться, податься, наклоняться, наклониться. Зелененька ялиночка на яр подалася. Чуб. V. 122. 2) Раздаваться, раздаться, расширяться, расшириться. Ном. № 12013. Широкая да улиця да ще й подалася. Чуб. V. 421. 3) Отступать, отступить, подвигаться, подвинуться. Перед мечем назад не подається. К. Іов. 89. 4) — кому. Уступать, уступить, податься. Грицько перший, раз подався кацапові, а другий раз не подався. Рудч. Ск. І. 201. 5) Ослабѣть, похудѣть. Його жінка дуже подалась, змізерніла, зблідла. Лев. Пов. 155. 6) Отправляться, отправиться. Подалась до річки. Мнж. 1. Подалась на чуже село. Г. Барв. 366. Глянув тільки в хату, та й подавсь геть у поле. Зміев. у. Осідлали кониченьки, в степи подалися. Грин. ІІІ. 591. 7)на поталу. Cм. потала.  
Прохракати, -каю, -єш, гл. Охаркать. Твою бороду проплюють, прохракають, моє личенько цілують, обнімають. Грин. III. 359.
Розбіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. розібра́тися, -беруся, -решся, гл. 1) Разбираться, разобраться на части. 2) Раздѣваться, раздѣться. Не видав Гриць нагавиць: то ся вбірає, то розбірає. Ном. № 2595. Пані Висока не лягала й не розбіралась. Левиц. Пов. 290. Почав розбіраться. Геть розібрався, голий зостався. Грин. II. 127. 3) Усиливаться, усилиться. Як вітер розбереться, то погано буде хату крити. Зміев. у. 4) Зазнаваться, зазнаться и начать что угодно дѣлать. Як створив Бог жидів, то вони перше й шанувались, а дальше роскоренились та й розібрались. КС. 1883. III. 670.  
Удовиченко, -ка, м. Сынъ вдовы. Удовин син, вдовиченко коня напуває, його ненька старесенька в вікно поглядає. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРОВИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.